Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63949
Название: Парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу: аналіз результатів та конфігурацій урядових коаліцій
Авторы: Остапець, Юрій Олександрович
Червеняк, Кристина Тарасівна
Ключевые слова: Європейський Союз, Центральна Європа, Західна Європа, парламентські вибори, політичні партії, партійні системи, мейнстримні партії, партії «нової політики», праворадикальні (ультраправі) партії.
Дата публикации: 2024
Издательство: Львів : ЛНУ ім. Івана Франка
Библиографическое описание: Остапець Ю., Червеняк К. Парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу: аналіз результатів та конфігурацій урядових коаліцій. Політичні партії і вибори: українські та світові практики: зб. ст. і тез за результатами Міжнародної наукової конференції «Інституційні, партійні та виборчі чинники політичного процесу в Україні й інших країнах Європи в умовах війни і невизначеності: національний, наднаціональний і субнаціональний рівні» – восьмої у рамках серії міжнародних конференцій кафедри політології «Політичні партії і вибори : українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 24–25 листопада 2023 року / [за ред. Анатолія Романюка і Віталія Литвина]. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2024. Вип. 8. С. 13–42. (364 с.).
Краткий осмотр (реферат): Охарактеризовано парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу: Естонії (28.02.2023 – 05.03.2023), Болгарії (02.04.2023), Фінляндії (02.04.2023), Греції (21.05.2023), Іспанії (23.07.2023), Словаччині (30.09.2023), Польщі (15.10.2023) та Нідерландах (22.11.2023). Зазначено про вплив на виборчі процеси російсько-української війни та їх наслідків для надання військової допомоги Україні. Зроблено висновки про зміни, які відбулися у партійних системах країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2023 року. Конфігурацію партійних систем країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2023 р. можна визначити як двоблокові багатопартійні системи поміркованого плюралізму. Окрім Словаччини та Нідерландів (результати виборів назвали «політичним землетрусом») не відбулося суттєвих змін і в акторному складі партійних систем, про що засвідчує величина індексу електоральної волатильності (класичний варіант індексу): індекс волатильності в Естонії – 22,7, Фінляндії – 10,1, Болгарії – 14,7, Греції – 14,0, Іспанії – 13,6 Польщі – 14,1, Нідерландах – 36,1, Словаччині – 56,6. Парламентські вибори 2023 р. у країнах ЄС показали, що російсько-українська війна має вагомий вплив на їх результати. І ця тенденція в майбутньому буде посилюватися. Йдеться про те, що відношення до російсько-української війни стає новим соціально-політичним виміром, який розмежовує електоральні уподобання виборців і передвиборчі мессиджі політичних партій. Зроблено висновок, що конфігурація та акторний склад партійних систем залишилися практично незмінними. Партійні системи можна назвати двоблоковими системами поміркованого плюралізму. Партійні системи досліджуваних країн утворюють «нові праві» (праворадикальні партії), «нові ліві» та мейнстримні партії. Слід також зазначити про збільшення впливу праворадикальних партій на виборчий процес: «Справжні фіни» (Фінляндія), «Спартанці», «Грецьке рішення» (Греція), «Вокс» (Іспанія), Партія свободи (Нідерланди).
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63949
ISSN: 978-617-10-0868-7
Располагается в коллекциях:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Остапець_Парламентські вибори_ЄС_2023.pdf3.18 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.