Лінгвальні засоби відтворення емоцій в тексті художнього твору

Abstract

Антропоцентричні тенденції в сучасному мовознавстві сприяють появі численних праць, присвячених дослідженню емоцій та їх репрезентації в текстах художніх творів. Останні є невичерпним джерелом для вивчення через розмаїття зображуваних обставин, що викликають різні емоції у персонажів. Відтворення лінгвальними засобами емоційного стану діючих осіб через опис їхньої зовнішності, поведінки, зовнішніх обставин, на тлі яких розгортаються певні події, природних явищ, часопростір, художніх деталей, представляється головною метою нашого дослідження. Матеріалом дослідження обрано фрагменти з художніх творів А. Мердок «Замок на піску» та Д. Лоуренс «Запах хризантем», що репрезентують емоції персонажів через опис. Серед методів дослідження, використаних для проведення дослідження, виділимо описовий та контекстуально-інтерпретаційний метод. Спочатку проаналізовано композиційно-мовленнєву форму «опис» та виділено її різновиди – портрет, пейзаж та інтерʼєр. В сукупності вони знайомлять читача із зовнішніми ознаки діючої особи та обстановкою дії. Портрет є одним із засобів індивідуалізації персонажу. Окрім зовнішніх фізичних характеристик, портрет «передає» відомості про зачіску, одежу, манери, аксесуари, звички персонажів, таким чином, створюючи його індивідуальність. Пейзаж реалізує міфопоетичну та символічну функції. Як правило, стан природи відображає емоційний стан персонажу. Невідповідність між станом природи та емоціями персонажів утворює контраст. В зображенні інтерʼєру спостерігаємо художню деталь, яка передає емоційну насиченість. Серед лінгвальних засобів відтворення емоцій зафіксовано вживання емотивної лексики, лексем, що номінують певну емоцію, різні синтаксичні конструкції, художню деталь.

Anthropocentric trendencies in modern linguistics contribute to the emergence of numerous works devoted to the research of emotions and their representation in fictional texts. The latter serve an inexhaustible source for study due to the variety of depicted circumstances that arise different emotions in characters. Reproduction of the characters’ emotional state through the description of their appearance, behavior, external circumstances that serve as the background for certain events, nature, space-time and fictional detail, is set as the main goal of our research. Episodes from A. Murdoch’s «The Sandcastle» and D. Lawrence’s «The Odour of Chrysanthemums» representing the characters’ emotions through description have been chosen as the research material. To conduct the investigation the descriptive and contextual-interpretive methods have been used. First, the compositional narrative form «description» has been analyzed and its types such as «portrait», «landscape» and «interior» have been distinguished. Together, they help the reader get acquainted with the characters’ appearance and trats as well as with the background for certain events to unfold. Portrait is one of the means of character individualization. Besides the obvious physical traits, portrait «transmits» information about the characters’ hairstyle, clothes, manners, accessories, and habits, thus, creating their individuality. Landscape realizes mythopoetic and symbolic functions. As a rule, the state of nature reflects and conveys the emotional state of the character. The discrepancy between the state of nature and the characters’emotions creates contrast. Fictional detail in interior description conveys emotional tension. As for the lingual means used to represent the characters’ emotions in fictional texts, we have singled out the most common ones: The use of evaluative vocabulary, lexemes nominating certain emotions, different syntactic constructions, and fictional detail have been fixed as the most commonly used among all the lingual means to represent emotions in fictional texts.