Формування власного «Я» крізь оніричний аспект твору «Книга кладовища» Ніла Ґеймана

Abstract

У статті крізь призму оніричного аспекту подано авторське бачення формування власного «Я» ключового персонажу твору «Книга кладовища» Ніла Ґеймана. Досліджено поетапність становлення особистості Ніка як головного героя фентезійного роману, де він зростає в реальному й потойбічному середовищі з непередбачуваними й неочікуваними ситуаційними явищами. Звідси – визначальна роль містичних, психо-емоційних і оніричних елементів. Виявлено, що в процесі формування власного «Я» Нік вчиться пізнавати довкілля в його багатовимірності, усвідомлюючи необхідність побудови цілісної уяви щодо прийняття самостійних рішень під впливом зовнішнього середовища. Відмічено, що перманентний процес його виживання спонукає хлопчика до психологічного переосмислення й свідомого ставлення до самого себе та навколишнього середовища з більшою відповідальністю. Водночас у процесі свого становлення Нік стає повноправним громадянином кладовища. За допомогою оніричних візій автор твору описує відчуття персонажів «Книги кладовища», при цьому ніби навчаючи маленького хлопчика всім перлам життєвої мудрості й багатьох постулатів реального світу з переходом в ірраціональне. Ніл Ґейман увиразнює, що таке справжня дружба, безкорисливі взаємовідносини між друзями, що започатковуються на довірі, власних симпатіях й взаємодопомозі. Крім цього, засобом ностальгічних навіювань, які огортали Скарлет – подругу Ніка, відтворюючись у її сновидіннях з плетивом уявних фантазій і приємних думок, автор твору відображає події у позитивних барвах з прекрасними спогадами про дружні відносини між ними. У процесі викладу фентезійного роману застосовано авторський творчий підхід, який базується на застосуванні структурної складової (гештальт-теорії) до розкриття поведінкових властивостей маленького хлопчика, що підлягають як зовнішнім, так і внутрішнім впливам. Так, становлення й пізнання Ніком власного «Я» й навколишнього світу, виходить передусім із власних можливостей і потреб, однак він має головну перевагу стосовно мешканців кладовища, оскільки він – живий. Н. Ґейман окреслює безперервний процес потенційного розвитку дитини, зображаючи його через як супротив неможливості досягнення мети, або ж омріяної цілі. Ця надана людині можливість є реально існуючим внутрішнім її станом, який за достатності передумов видозмінюється в імовірність реалізації.

The article presents the author’s vision of the formation of his own “I” of the key character of Neil Gaiman’s “Graveyard Book” through the prism of the oneiric aspect. The step-by- step development of Nick’s personality as the protagonist of a fantasy novel is researched, where he grows up in a real and otherworldly environment with unpredictable and unexpected situational phenomena. Here comes the decisive role of mystical, psycho-emotional and oneiric elements. It was revealed that in the process of forming his own “I”, Nick learns to learn about the environment in its multidimensionality, realizing the need to build a coherent imagination for making independent decisions under the influence of the external environment. It is noted that the permanent process of his survival prompts the boy to psychological rethinking and a conscious attitude towards himself and the environment with greater responsibility. At the same time, in the process of its formation, Nick becomes a full-fledged citizen of the cemetery. With the help of oneiric visions, the author of the work describes the feelings of the characters of “Cemetery Book”, at the same time, as if teaching a little boy all the pearls of life’s wisdom and many postulates of the real world with a transition to the irrational. Neil Gaiman clarifies what the true friendship is, selfless relationships between friends based on trust, mutual sympathy and mutual help. In addition, the author of the work reflects the events in positive colors with beautiful memories of friendly relations between them, using the means of nostalgic suggestions that enveloped Scarlett – Nick’s friend, reproducing in her dreams with a weave of imaginary fantasies and pleasant thoughts. In the process of presenting the fantasy novel, the author’s creative approach is applied, which is based on the application of a structural component (gestalt theory) to reveal the behavioral properties of a small boy, which are subject to both external and internal influences. Thus, Nick’s formation and knowledge of his own “I” and the world around him comes primarily from his own capabilities and needs, but he has the main advantage over the inhabitants of the cemetery, since he is alive. N. Gaiman outlines the continuous process of a child’s potential development, portraying it through opposition to the impossibility of achieving a goal, or a dream goal. This opportunity is given to a person as a real internal state of the person, which, if the prerequisites are sufficient, is transformed into the probability of realization.