Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/6700
Название: Визначення та сутність заповідального відказу як підстави виникнення правовідносин за цивільним законодавством України
Другие названия: Definition and nature of legate as the basis of relationships by the civil legislation of Ukraine
Авторы: Цибульська, О.Ю.
Ключевые слова: спадкування, заповіт, заповідальні розпорядження, вигодонабувач, спадкоємець за заповітом, зобов’язання, кредитор, боржник
Дата публикации: 2013
Издательство: Видавничий дім "Гельветика"
Библиографическое описание: Цибульська, О. Ю. Визначення та сутність заповідального відказу як підстави виникнення правовідносин за цивільним законодавством України / О. Ю. Цибульська // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія: Право / гол. ред. Ю.М. Бисага. – Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2013. – Вип. 23. Ч. 1. Т. 1. – С. 284–288. – Бібліогр.: с. 287–288 (19 назв).
Серия/номер: Право;
Краткий осмотр (реферат): В статті заповідальний відказ досліджується як інститут цивільного права та як формальний акт. Як інститут цивільного права заповідальний відказ визначається сукупністю цивільно-правових норм, що регулюють відносини, які виникають внаслідок цього розпорядження. Як формальний акт заповідальний відказ є розпорядженням заповідача в межах заповіту, що за своєю сутністю є одностороннім правочином, оскільки опосередкується існуванням волі заповідача, та для виникнення правовідносин внаслідок якого необхідні інші юридичні факти (смерть заповідача, наявність заповіту, який містить розпорядження про заповідальний відказ, прийняття спадкоємцем спадщини, прийняття заповідального відказу відказоодержувачем), що разом із волею заповідача є юридичним складом. Визначається, що внаслідок заповідального відказу, як і будь-якого іншого одностороннього правочину, виникають недоговірні регулятивні зобов’язальні правовідносини. Ключові слова: спадкування, заповіт, заповідальні розпорядження, вигодонабувач, спадкоємець за заповітом, зобов’язання, кредитор, боржник.
In the article a legacy is investigated as an institute of civil law and as a formal act. As an institute of civil law, a legacy is determined by totality of civil legal norms that regulate relations that arise up as a result of this order. As a formal act, a legacy is the order of testator within the limits of testament, that after the essence is an unilateral legal contract, as will mediate existence of will of testator, and for the origin of legal relationships as a result of that other legal facts(death of testator, testacy, that contains an order about a legacy, acceptance by the heir of inheritance, acceptance of legacy of legatee), that together with will of testator is legal composition, are needed. It is determined that as a result of legacy, as well as any other unilateral legal contract, there are uncontractual regulatory obligation legal relationships. Key words: inheritance, testament, testamentary orders, remunerative receiver, beneficiary under will, obligation, creditor, debtor.
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/6700
Располагается в коллекциях:Науковий вісник УжНУ Серія: Право. Випуск 23 Частина 1 Том 1 - 2013

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
ВИЗНАЧЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ЗАПОВІДАЛЬНОГО ВІДКАЗУ.pdf307.58 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.