Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/6700
Назва: Визначення та сутність заповідального відказу як підстави виникнення правовідносин за цивільним законодавством України
Інші назви: Definition and nature of legate as the basis of relationships by the civil legislation of Ukraine
Автори: Цибульська, О.Ю.
Ключові слова: спадкування, заповіт, заповідальні розпорядження, вигодонабувач, спадкоємець за заповітом, зобов’язання, кредитор, боржник
Дата публікації: 2013
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Цибульська, О. Ю. Визначення та сутність заповідального відказу як підстави виникнення правовідносин за цивільним законодавством України / О. Ю. Цибульська // Науковий вісник Ужгородського національного університету : Серія: Право / гол. ред. Ю.М. Бисага. – Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2013. – Вип. 23. Ч. 1. Т. 1. – С. 284–288. – Бібліогр.: с. 287–288 (19 назв).
Серія/номер: Право;
Короткий огляд (реферат): В статті заповідальний відказ досліджується як інститут цивільного права та як формальний акт. Як інститут цивільного права заповідальний відказ визначається сукупністю цивільно-правових норм, що регулюють відносини, які виникають внаслідок цього розпорядження. Як формальний акт заповідальний відказ є розпорядженням заповідача в межах заповіту, що за своєю сутністю є одностороннім правочином, оскільки опосередкується існуванням волі заповідача, та для виникнення правовідносин внаслідок якого необхідні інші юридичні факти (смерть заповідача, наявність заповіту, який містить розпорядження про заповідальний відказ, прийняття спадкоємцем спадщини, прийняття заповідального відказу відказоодержувачем), що разом із волею заповідача є юридичним складом. Визначається, що внаслідок заповідального відказу, як і будь-якого іншого одностороннього правочину, виникають недоговірні регулятивні зобов’язальні правовідносини. Ключові слова: спадкування, заповіт, заповідальні розпорядження, вигодонабувач, спадкоємець за заповітом, зобов’язання, кредитор, боржник.
In the article a legacy is investigated as an institute of civil law and as a formal act. As an institute of civil law, a legacy is determined by totality of civil legal norms that regulate relations that arise up as a result of this order. As a formal act, a legacy is the order of testator within the limits of testament, that after the essence is an unilateral legal contract, as will mediate existence of will of testator, and for the origin of legal relationships as a result of that other legal facts(death of testator, testacy, that contains an order about a legacy, acceptance by the heir of inheritance, acceptance of legacy of legatee), that together with will of testator is legal composition, are needed. It is determined that as a result of legacy, as well as any other unilateral legal contract, there are uncontractual regulatory obligation legal relationships. Key words: inheritance, testament, testamentary orders, remunerative receiver, beneficiary under will, obligation, creditor, debtor.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/6700
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник УжНУ Серія: Право. Випуск 23 Частина 1 Том 1 - 2013

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ВИЗНАЧЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ЗАПОВІДАЛЬНОГО ВІДКАЗУ.pdf307.58 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.