Equivalence in translation of a literary text

Abstract

Based on the material of the literary text “The Old Man and the Sea” by Ernest Hemingway and its translation into Ukrainian by V. Mitrofanov, the research focuses on the ways of achieving equivalence at the level of lexical units. The peculiarities of the literary text and its translation including the main idea of the text, the individual style of the writer and the linguistic means used to actualize these specified features are taken into account during the research. In the article, the main attention is paid to the notion of equivalence in the translation of literary texts, as well as its types based on various criteria identified by researchers. Within the scope of the research objective, the study reflects the specifics of such translation methods as concretization and generalization in order to achieve content and pragmatic equivalence. Taking into account the specifics of the literary translation and the peculiarities of the author’s individual style, concretization and generalization are used to achieve equivalence at the level of lexical units with connotative and denotative meanings. When using concretization and generalization at the level of words and phrases that are endowed with denotative meaning, equivalence is achieved due to the use of an equivalent, which not only clarifies the meaning of the original unit, but also contributes to the actualization of the pragmatic goal within the context. Achieving equivalence at the level of words and phrases with connotative meaning is achieved mainly by specifying the meaning of a lexical unit, as well as preserving or intensifying expressiveness. In addition, due to concretization, lexical units of the original with neutral meaning acquire new connotative meanings in the translation, if the pragmatic content of the text requires it within with account of the author’s intentions. Generalization primarily contributes to the achievement of content equivalence with isolated cases of loss of the pragmatic orientation of the text. According to the results of the research concretization is one of the most common ways of achieving lexical equivalence at the level of words and phrases with denotative and connotative meanings.

У статті на матеріалі художнього тексту «The Old Man and the Sea» Ернеста Гемінгвея та його перекладу українською мовою, здійсненим В. Митрофановим, розглянуто особливості досягнення еквівалентності на рівні лексичних одиниць. До уваги беруться особливості художнього тексту та його перекладу, зокрема основний авторський задум, індивідуальний стиль письменника та мовні засоби, що використовуються для розкриття зазначених особливостей. У роботі основна увага приділяється поняттю еквівалентності при перекладі художніх текстів, а також її видам, що ґрунтуються на різноманітних критеріях, виділених дослідниками. В межах поставленої мети в статті проаналізовано специфіку використання таких способів відтворення як конкретизація та генералізація з метою досягнення змістовної та прагматичної еквівалентності. З урахуванням специфіки художнього перекладу та особливостей індивідуального стилю автора, конкретизація та генералізація використовується для досягнення еквівалентності на рівні лексичних одиниць з конотативним та денотативним значеннями. При використанні конкретизації та генералізації на рівні слів та словосполучень, які наділені денотативним значенням, еквівалентність досягається за рахунок використання відповідника, який не лише уточнює зміст одиниці оригіналу, але й сприяє актуалізації прагматичної мети в межах контексту. Досягнення еквівалентності на рівні слів та словосполучень з конотативним значенням досягається в основному за рахунок конкретизації значення лексичної одиниці, а також збереження чи підсилення експресивності. Крім того, за рахунок конкретизації лексичні одиниці оригіналу з нейтральним значення набувають нових конотативних значень в перекладу, якщо цього вимагає прагматичний зміст тексту в межах авторського задуму. Генералізація насамперед сприяє досягненню змістовної еквівалентності з поодинокими випадками втрати прагматичної спрямованості тексту. У роботі висновується, що в проаналізованому творі та його перекладі саме конкретизація постає одним з найпоширеніших способів досягнення лексичної еквівалентності на рівні слів та словосполучень з денотативним та конотативним значенням.