Метаморфози визначення поняття покарання у міжнародному кримінальному праві

Abstract

Статтю присвячено спробі узагальнення й систематизації попередніх міркувань стосовно окреслення первинних контурів т. зв. «взаємозалежності» внутрішнього змісту та конкретних формулювань і висловів, які зазвичай наразі прийнято використовувати для позначення поняття «покарання у міжнародному кримінальному праві».Здійснено припущення щодо мінливого характеру визначення поняття покарання у міжнародному кримінальному праві з огляду на наявне натепер у науковому обігу широке термінологічне розмаїття концептів і конструктів, що, як правило, або «розташовуються поряд», або ж «вживаються натомість».Виявлено щонайменше вісімнадцять, певною мірою, унікальних і самобутніх словосполучень, покликаних описувати подібні до «покарання у міжнародному кримінальному праві» явища, серед яких особливе місце доволі традиційно відводиться таким специфічним синтаксичним одиницям, як власне «міжнародне покарання» та «міжнародне кримінальне покарання», ужиток яких досить типово й достатньо виразно проглядається у сучасному науково-інформаційному дискурсі. Сформовано тезу-твердження про потенційну наявність принципової відмінності у визначенні поняття покарання у міжнародному кримінальному праві залежно від підходів до його сприйняття, зважаючи на зображений у конкретних термінах і категоріях спосіб, що знаходиться в його основі: 1) крізь призму застосування покарання до конкретних осіб («покарання міжнародних злочинців»); 2) шляхом осмислення покарання через категорію «неймовірних злодіянь» («покарання за міжнародні злочини»); 3) завдяки «прочитанню» його змісту з позицій органів міжнародної та національної кримінальної юстиції («покарання у праві та практиці міжнародних кримінальних трибуналів і судів, національних та локальних інституцій»); 4) осмислюючи його сутність, поміщуючи у певне середовище («покарання у міжнародному, транзитивному, а також перехідному контекстах»); 5) або ж з позицій і перспектив правових норм («покарання і міжнародне право, покарання та міжнародне кримінальне право»); чи їх порушення («покарання за порушення міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права»).Наголошено на доцільності подальших наукових розвідок, спрямованих на встановлення сутності кожної з існуючих нині дефініцій задля уточнення їх змісту з метою випрацювання уніфікованого визначення поняття покарання у міжнародному кримінальному праві.

The article is devoted to an attempt to generalise and systematise the preliminary considerations regarding the outline of the initial contours of the so-called “interdependence” of the internal content and specific formulations and expressions which are currently commonly used to refer to the concept of “punishment in international criminal law”.An assumption is suggested concerning the evolving nature of the definition of the notion of punishment in international criminal law, given the wide terminological variety of concepts and constructs present in scientific usage, which are as a rule either “located alongside” or “used instead”.At least eighteen, to a certain extent, unique and original phrases designed to describe phenomena similar to “punishment in international criminal law” are identified, among which a special emphasis is traditionally assigned to such specific syntactic units as “international punishment” and “international criminal punishment”, the use of which is quite typical and fairly evident in the modern scientific and information discourse.An assertion is made about the potential existence of a fundamental difference in the definition of the concept of punishment in international criminal law depending on the approaches to its perception, in view of the underlying method depicted in specific terms and categories: 1) through the prism of the imposition of punishment on specific individuals (“punishment of international criminals”); 2) by understanding punishment through the category of “incredible atrocities” (“punishment for international crimes”); 3) by “reading” its content from the perspective of international and national criminal justice bodies (“punishment in the law and practice of international criminal tribunals and courts, national and local institutions”); 4) comprehending its essence by inserting it into a certain setting (“punishment in international, transitional and transitional contexts”); 5) either from the standpoint and perspectives of legal norms (“punishment and international law, punishment and international criminal law”) or their violation (“punishment for violations of international criminal and international humanitarian law”).It is emphasized that further scientific investigations aimed at establishing the essence of each of the currently existing terms with a view to clarifying their content in order to develop a unified definition of the concept of punishment in international criminal law are expedient.