Зарубіжний досвід партнерства школи, закладів дошкільної освіти з суспільними інститутами у профілактиці адиктивної поведінки неповнолітніх

Abstract

Проблема адиктивної поведінки (схильність до вживання алкоголю, наркотиків та інших психогенних речовин) останнім часом стає все більш актуальною в Україні. Викликає тривогу швидке розповсюдження наркоманії серед неповнолітніх, що становить небезпеку як для самої особистості, її подальшого розвитку, так і для всього суспільства. Тому надзвичайно важливим є пошук ефективних шляхів профілактики цього негативного явища. Оскільки проблема адиктивної поведінки характерна для багатьох зарубіжних країн, доцільним є вивчення зарубіжного досвіду, зокрема США, де наявні значні здобутки в дослідженні цієї проблеми. Метою статті є аналіз досвіду профілактики адиктивної поведінки неповнолітніх у процесі партнерської взаємодії суспільних інститутів США. Результати дослідження свідчать, що США проводять державну політику таким чином, щоб процес поширення і вживання наркотичних речовин завжди контролювався через державні, приватні, суспільні структури. Державна система соціально-правової й психолого-педагогічної допомоги є основною ланкою профілактики наркозалежності, яка організує й координує всю діяльність. Держава на зовнішньому і внутрішньому рівнях створює умови для успішності реалізації профілактичних програм. Особлива увага звертається на профілактичну роботу з неповнолітніми, починаючи з дошкільного віку. Основною складовою профілактичної діяльності є профілактична програма, і залежно від того, на яку категорію населення вона розрахована, яку мету вона переслідує, визначається зміст програми, методи проведення роботи. Кожна програма містить такі частини: освітню (озброєння особистості знаннями й навичками опору наркозалежності), соціальну (зміна навколишнього соціального середовища) і педагогічну (робота з родиною, однолітками). Найбільш відомі програми: «Drug education», «STAR», «Life Skills Training», «Adolescent Alcohol Prevention Trial», «Strengthening the Family» та ін. Вони реалізуються у процесі партнерської взаємодії родини, соціальних служб, освітніх закладів, правоохоронних органів, медичних закладів, релігійних і волонтерських організацій, засобів масової інформації тощо.