Туристично-рекреаційний потенціал регіону: сутність і фактори впливу.

Abstract

У статті досліджується категорія «туристичний потенціал регіону» та фактори, які на нього впливають. Виявлено, що більшість авторів розглядає феномен туристичного потенціалу насамперед через призму ресурсної забезпеченості регіону (дестинації), а решта неконтрольованих факторів макросередовища при цьому залишаються поза увагою. Обґрунтовано, що поняття «туристичний потенціал регіону» та «туристичний потенціал дестинації» є тотожними за змістом. Зазначено, що дослідження факторів та необхідність моделювання їх впливу на економічний потенціал дестинації випливає із тієї обставини, що останній виступає як об’єкт інвестиційної політики на мікро-, мезо- та макрорівнях. Виявлено, що у зв’язку з масовим перекладом іноземної літератури переважний вплив на вітчизняну економічну теорію у сфері туризму здійснили наукові погляди англосаксонського наукового простору, тоді як теоретичні концепції економіки туризму дослідників із континентальної Європи вітчизняними науковцями вивчалися недостатньо. Обґрунтовано доцільність тлумачення терміна «туристичний потенціал регіону» не як сукупності факторів ресурсного забезпечення дестинації, а як певну властивість туристичної системи. В іншому випадку поняття «туристичний потенціал регіону» та «туристичні ресурси регіону» є тотожними. Авторами запропоновано тлумачити туристичний потенціал як здатність дестинації формувати та реалізовувати певний обсяг туристичних послуг і матеріальних благ, які користуватимуться попитом і задовольнятимуть потреби туристів і відпочиваючих. Обґрунтовано доцільність використання терміна «туристичний продукт» як сукупність наявних і новостворених суспільних благ, придатних для задоволення потреб туристів і відвідувачів дестинації. При цьому дестинація з її ресурсним забезпеченням генерує туристичний продукт, виступаючи на ринку в ролі сторони пропозиції. Обґрунтовано доцільність розмежування системи управління на рівні дестинації на стратегічну та оперативну складові: в підсистемі стратегічного управління дестинацією як цільовий параметр виступає туристичний потенціал регіону, а в підсистемі оперативного управління – обсяг туристичного продукту. Зауважено, що рівень туристичного потенціалу детермінується чотирма факторами: сукупністю елементів пропозиції з боку дестинації; актуальним попитом на туристичні послуги дестинації; конкурентним середовищем та очікуваними трендами в розвитку туризму.

The article examines the category of «tourism potential of the region» and the factors that influence it. It has been found that most of the authors consider the phenomenon of tourism potential primarily through the prism of resource provision of the region (destination), and the rest of the uncontrolled factors of the macro-environment remain unattended. It is substantiated that the concepts of «tourism potential of the region» and «tourism potential of destination» are identical in content. It is noted that the study of factors and the need to model their impact on the economic potential of the destination stems from the fact that the latter acts as an object of investment policy at the micro-, meso- and macro-levels. It is identified that in connection with the mass translation of foreign literature, the scientific views of the Anglo-Saxon scientific space had a predominant influence on the domestic economic theory in the field of tourism, while the theoretical conceptions of tourism economics of researchers from continental Europe were insufficiently studied by domestic scientists. The expediency of interpreting the term «tourism potential of the region» not as a set of factors of resource provision of the destination, but as a certain property of the tourism system is substantiated. Otherwise, the concepts of «tourism potential of the region» and «tourism resources of the region» are identical. The authors suggest to interpret the tourism potential as the ability of a destination to form and implement a certain amount of tourism services and material goods that will be in demand and meet the needs of tourists and vacationers. The expediency of using the term «tourism product» as a set of existing and newly created public goods suitable for meeting the needs of tourists and visitors of the destination is substantiated. At this, the destination with its resource provision generates a tourism product, acting in the market as a supplying party. The expediency of differentiating the management system at the level of destination into strategic and operational components is substantiated: in the subsystem of strategic management of the destination, the tourism potential of the region acts as a target parameter, and in the subsystem of operational management it is the volume of the tourism product. It is noted that the level of tourism potential is determined by four factors: an aggregate of elements of supply on the part of the destination; current demand for travel services of the destination; competitive environment and expected trends in the development of tourism.