Динаміка політичного режиму Угорщини: від консолідованої демократії до «гібридності»

Abstract

У статті розглядається динаміка політичного режиму у сучасній Угорщині. Вивчено інституційні зміни формату угорського політичного режиму у період після вступу до Європейського Союзу (2004 р.) й до 2023 р. Найбільший демократичний спад в Угор- щині зафіксований після 2010 р., коли прем’єр-міністром було обрано Віктора Орбана, а у країні сформувалась однопартійна більшість (ФІДЕС). Висновки отримано на основі комплексного аналізу сучасних «проблемних» моделей демократії та емпірич- них даних за моніторинговою програмою Nations in Transit від Freedom House. Доведено, що сучасний політичний режим Угорщини можна позначити як «декон- солідована демократія», «ілліберальна демократія» чи «демократія з особливос- тями». Основними проблемами у функціонуванні угорського політичного режиму у внутрішній політиці залишаються непрозора урядова політика, високий рівень корупції та тиск на свободу медіа. У зовнішній політиці Угорщина за прем’єрства Віктора Орбана демонструє антизахідну риторику, незважаючи на членство у Євро- пейському Союзі та НАТО. Через значні проблеми з дотриманням демократичних стандартів і демократичних процедур в сучасній Угорщині сформувалась специфічна модель перехідного режиму «орбанізм». Визначено, що після вступу до Європейського Союзу у 2004 р. Угорщина щороку втра- чає у показниках демократичності. Демократична деградація угорського режиму роз- містилась на шкалі від стану «консолідованої демократії» до «перехідний/гібридний режим». Угорський режим пройшов три фази трансформації: 1) «режим консолідо- ваної демократії» (2004–2013 рр.) – попередній режим успішно функціонуючої демо- кратії, який зберігся по інерції ще з часів євроатлантичної інтеграції; 2) «напівконсо- лідований демократичний режим» (2014–2018 рр.) – інституційний демократичний режим, але зі суттєвими проблемами у функціонуванні, 3) «перехідний/гібридний режим» (2019–2023 рр.) – транзитивний політичний режим, в якому зберігаються базові демократичні інститути. «Гібридність» політичного режиму Угорщини тісно пов’язана зі внутрішньою популістською політикою урядів Віктора Орбана та анти- західною риторикою на зовнішньополітичній арені.