Дослідження соціоемоційної компетентності та її значення в розвитку особистості студентів

Abstract

У статті здійснено теоретико-аналітичний огляд наукових розвідок учених на предмет пошуку конгруентного психосоціального конструкту молодої людини, що відповідає сучасним мінливим викликам суспільства. Розглянуто поняття «соціальний інтелект» та «емоційний інтелект», установлено зв’язок між ними, заснований на схожості структур, що дає змогу інтегрувати їх у поняття «соціоемоційний інтелект». Відсутність у структурі соціоемоційного інтелекту регуляційного, поведінкового компонента зумовило подальші пошуки. Проаналізовано поняття «соціальна компетентність» та «емоційна компетентність», знайдено їх специфічні точки перетину. Єднальними категоріями для означених конструктів є поняття «спілкування», «пізнання», «розуміння» й «діяльність», які дають змогу об’єднати їх у єдине поняття «соціоемоційна компетентність». Проведено дослідження сутності соціально-емоційної компетентності, її визначень, структурних компонентів, найбільш стабільними з яких виявилися такі: розуміння емоцій чужих і власних, саморегуляція та емпатія. Установлено, що соціально-емоційна компетентність є саме тим особистісним конструктом, формування й розвиток якого сприяє порозумінню особистості не тільки із соціальним середовищем, а й із власним «Я»; визначено її провідну роль саме для студентської молоді як специфічної вікової категорії, що потребує додаткових внутрішніх резервів. Узагальнені сфери життєдіяльності студентства, для яких високий рівень розвитку соціоемоційної компетентності є особливо актуальним, а саме особистісну, міжособистісну та навчально-професійну сфери. Висунуто припущення, що високий рівень означеної компетентності може позитивно позначатися на саморегуляції, життєстійкості, емоційній стабільності студентів, оптимізувати їхню стрес-долаючу поведінку, розвивати оптимізм, орієнтувати локус контролю на інтернальний, підвищувати самооцінку й упевненість у собі. Установлено, що соціоемоційна компетентність може бути дієвим предиктором численних психологічних ускладнень, характерних для студентського періоду життя.