До питання точності технології інтраоральної фотограмметрії: аналіз релевантних даних доказової бази

Abstract

Анотація. Вступ. Враховуючи нещодавнє впровадження технології інтраоральної фотограмметрії в стоматологічну практику доцільним є проведення узагальнюючого аналізу результатів перших лабораторних та клінічних досліджень, опрацювання котрих дозволить об’єктивізувати показники точності даного методу, переваги його застосування і аспекти, що потребують подальшої деталізації в ході формування запиту на проведення майбутніх прикладних та експериментальних робіт апробаційного характеру. Мета дослідження. Провести порівняльний аналіз показників точності реєстрації координатного положення дентальних імплантатів з використанням технології інтраоральної фотограмметрії за результатами попередніх лабораторних та клінічних досліджень. Матеріали та методи. Набір публікацій для проведення цільового огляду літератури проводився шляхом первинного пошуку таких через сервіс Google Scholar (https://scholar.google.com/). В якості ключових слів в ході пошуку використовувались наступні: «intraoral photogrammetry», «dental implant», «intraoral scanner», «trueness», «precision». До уваги приймалися наукові роботи опубліковані англійською мовою, а також такі, представлені у періодичних наукових виданнях, включених до наукометричних баз Scopus та/або Web of Science. Результати досліджень та їх обговорення. Технологія інтраоральної фотограмметрії за методологією реалізації не повністю аналогічна технології класичної фотограмметрії, оскільки представляє собою «фотограмметричний алгоритм» метчингу/співставлення положень координатних точок скан-абатментів на основі реконструктивних та порівняльних підходів штучного інтелекту, а не власне одномоментну реєстрацію положення усіх скан-маркерів позаротовим апаратом з відстані та/або проекції, при якій фотофіксація таких відбувається за принципом «одного кадру». Доступні лабораторні та клінічні дослідження засвідчують співмірну точність методу інтраоральної фотограмметрії із методами позаротової фотограмметрії, та вищу точність технології інтраоральної фотограмметрії у порівнянні із іншими технологіями інтраорального сканування щодо об’єктивної реєстрації положення дентальних імплантатів в структурі беззубих щелеп. Висновки. За даними літератури точність технології інтраоральної фотограмметрії щодо об’єктивної реєстрації координатного положення дентальних імплантатів в структурі беззубої верхньої або нижньої щелепи (моделі) є вищою за точність інших технологій інтраорального сканування не поєднаних з технологією фотограмметрії, які застосовуються з тією ж метою. Показники правдивості та прецизійності технології інтраоральної фотограмметрії є співмірними з аналогічними параметрами окремих систем позаротової фотограмметрії. Валідність алгоритму фотограмметричного суміщення на основі штучного інтелекту при використанні поля зйомки розміром у вікно насадки сканера, тобто такого, яке є виражено меншим за розмір фактичного протезного ложа, потребує подальшого уточнення в умовах стандартизованих клінічних досліджень.