Концепт EMOTION в англійськомовному танцювально-спортивному дискурсі

Abstract

Статтю присвячено дослідженню актуальних питань когнітивної та комунікативної лінгвістики, які пов’язані зі специфікою актуалізації концептів в певному комунікативному середовищі. Танцювально-спортивний дискурс є багатокомпонентним, оскільки передбачає не тільки обмін новою інформацією, а й емоційним досвідом. Саме в мистецькій галузі питання психічного та емоційного стану особистості розкриваються якнайкраще, наповнюються змістом задля акцентування уваги глядачів на тому чи тому смисловому відтінку. Вміння передати зміст танцю й кожного танцювального руху за допомогою правильних емоцій, поєднуючи з музичним супроводом, є артистичним викликом. Для демонстрації майстерності високого рівня на змаганнях танцівники ретельно працюють над емоційною складовою кожного різновиду танцю окремо. Метою цього дослідження є визначення особливостей актуалізації концепту EMOTION в сучасному англійськомовному танцювально-спортивному дискурсі. Дослідження спрямоване на встановлення зв’язку між мовними засобами вираження концепту EMOTION та позамовними й культурними чинниками, що впливають на його формування. Результати дослідження можна узагальнити так: обмін інформацією в танці є багатозначним і стимулює багато асоціацій, інтерпретацій залежно від здатності глядача сприймати й коректно розуміти емоції та інтенції танцівників. Правильне розуміння танцю глядачами відбувається лише за умови достатнього життєвого досвіду та певних фонових знань. Танцівники, як активні учасники танцювально-спортивного дискурсу, відтворюють зміст танцю за допомогою як невербальних, так і вербальних засобів активізації емоційності. Емоційна складова танцювально-спортивного дискурсу реалізується у площині саморефлексії танцівників безпосередньо впродовж виконання танцю та в процесі подальшого усвідомлення танцівниками якості свого виконання, аналізу емоцій та їх впливу на реципієнтів, а також у площині глядацької рефлексії. Для танцювально-спортивного дискурсу концепт EMOTION є ключовим. Мультимодальна танцювально-спортивна комунікація створює таке середовище, у якому концепт EMOTION виявляє різні смисли. Емоції та почуття від виконання й споглядання танцю завжди є позитивними й описуються як почуття щастя, захоплення, радості, задоволення, піднесення.

The article discusses the study of current issues of cognitive and communicative linguistics, which are related to the specifics of the implementation of concepts in a certain communicative environment. Dancesport discourse is multi-component since it involves not only the exchange of new information, but also emotional experience. It is in the artistic field that the issues of the mental and emotional state of the individual are revealed in the best possible way filled with content in order to focus the audience’s attention on a particular semantic nuance. The ability to convey the meaning of dance and each dance movement with the help of the appropriate emotions combined with musical accompaniment is an artistic challenge. To demonstrate high-level skill at competitions dancers carefully work on the emotional component of each type of dance separately. The purpose of the study is to determine the features of the implementation of the concept EMOTION in modern English dancesport discourse. The study is aimed to establish a connection between the linguistic means of expressing the concept EMOTION, extra-linguistic and cultural factors that influence its formation. The results of the study can be summarized as follows: the exchange of information in dance is multi-valued and stimulates many associations and interpretations depending on the viewer’s ability to perceive and understand the emotions and intentions of the dancers correctly. The accurate understanding of dance by the audience occurs only if there is sufficient life experience and certain background knowledge. Dancers as active participants in dancesport discourse reproduce the content of the dance using both nonverbal and verbal means of activating emotionality. The emotional component of dancesport discourse is realized in the dancer’s self-reflection directly during the dance performance and also in the process of dancers’ further awareness of the quality of their performance, analysis of emotions and their impact on recipients as well as in the field of audience reaction. Multimodal dancesport communication creates an environment in which the concept of EMOTION reveals different meanings. Emotions and feelings from performing and contemplating dance are always positive and are described as feelings of happiness, delight, joy, satisfaction, and elation.