Cтруктура та особливості функціонування колористичної лексики у романі С. Коллінз “The Hunger Games”

Abstract

У статті розглядаються структура та особливості функціонування колористичної лексики у романі С. Коллінз “The Hunger Games” з точки зору категорії комунікативної лінгвістики. Головна мета даної роботи полягає у виявленні та систематизації колористичної лексики у романі, а також визначення особливостей її використання в романі C. Коллінз «The Hunger Games». Дослідження колористичної лексики в сучасному мовознавстві об’єднують у самостійну галузь – лінгвістику кольору, завдання якої полягає в лінгвістичному осмисленні мовної картини кольору не за фізичними ознаками, такими як тон, яскравість, насиченість, а на виявленні їх словесного багатства і розкритті їхньої внутрішньої форми, пізнанні різних семантичних перетворень і символізації, властивої для певного етносу. В ході аналізу матеріалу твору всі колороніми за структурою уточнення кольору можна розподілити на такі групи: базові колороніми; колороніми, що супроводжуються епітетами (snow white, gloppy green etc.); колороніми з інтенсифікаторами (dark, soft, deep); колороніми, утворені від назв металів; колороніми, які поєднують контрастні кольори; колороніми з суфіксами -ed, -ish; колороніми, створені за моделлю «відтінку» і «кольору»: колороніми у складі ідіоматичних виразів тощо. Було досліджено, що авторка значно використовує колористичну лексику у КРФ «опис», а саме при створенні відкритого простору та інтер’єру, зовнішності, одягу, ювелірних прикрас. Також колороніми широко вживаються при передачі емоцій та почуттів героїв твору. Сприйняття кольору в проаналізованому тексті є своєрідним способом його інтерпретації. У романі С. Коллінз за допомогою кольору створюються портретні та характеристичні описи персонажів і пейзажу, зображується внутрішній світ героїв та психологічна мотивація їхніх вчинків, акумулюється національна ідентичність, актуалізується семантична напруга та авторська гра з читачем, створюється та акцентується жанрова специфіка твору. Використання в художньому творі кольоропозначень (базових та складних) додає більшої емоційності у сприйнятті твору читачем.

The article deals with the structure and functioning of the color vocabulary in the novel by S. Collins "The Hunger Games" from the point of view of the category of communicative linguistics. The main purpose of this work is to identify and systematize color terms in the novel, as well as to determine the peculiarities of their usage in S. Collins' novel “The Hunger Games”. The study of color vocabulary in modern linguistics is combined into an independent branch – linguistics of color, the task of which is the linguistic understanding of the linguistic picture of color not by physical signs, such as tone, brightness, saturation, but by revealing their verbal richness and revealing their inner form, knowledge of various semantic transformations and symbolization characteristic of a certain ethnic group. During the analysis of the material of the work, all color terms have been divided into the following groups according to the structure of color determiner: basic color terms; color terms used with epithets (snow white, gloppy green etc.); color terms with intensifiers (dark, soft, deep); color terms derived from the names of metals; color terms that combine contrasting colors; color terms with the suffixes -ed, -ish; color terms with the phrases "color of" and "shade of"; color terms as parts of set expressions, etc. It has been singled out that the author widely uses color vocabulary in the compositional-narrative form "description", namely when depicting open space and interior, appearance, clothes, jewelry etc. Color terms are masterfully employed to convey the emotions and feelings of the characters of the novel. The perception of color in the analyzed text is a peculiar way of its interpretation. Color terms are widely used in creating appearance and psychological portraits of the characters; in outlining the inner world of the characters and the psychological motivation of their actions; in accumulating the national identity; in actualizing the semantic tension and the author's game with the reader; in defining and emphasizing the peculiarities of the genre. The usage of color terms (basic and complex) adds more emotionality to the reader's perception of the analyzed novel.