Правове регулювання криптовалюти в Європейському Союзі та його країнах-членах // Частина IV в колективній монографії

Abstract

Інтерес української правової науки до досвіду правового регулювання віртуальних валют і такого їх різновиду, як криптовалюти, в країнах ЄС викликаний двома факторами: економіко-технологічним та юридичним. З технологічної точки зору ЄС є об’єднанням країн, які мають високий рівень розвитку техніки та технологій, а також активне впровадження інновацій в економіку. В сукупності з відкритістю економічної системи ЄС та обсягами економіки країн-членів це означає, що крипторинок на території Союзу має широкі можливості для інтенсивного і екстенсивного розвитку, що в свою чергу викликає нагальну потребу в глибокому правовому регулюванні, в тому числі в питаннях захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб. Відтак, досвід такого правового регулювання сам собою не може не бути цікавим для дослідження і, де це доцільно, запозичення українськими правниками. Проте для українських дослідників є і юридична причина такої зацікавленості у вивченні нюансів правового регулювання крипторинку ЄС – це закріплена на рівні Конституції України мета європейської інтеграції України. З огляду на юридично зобов’язуючі положення ст. 133 та додатку XVII Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (м. Брюссель, 2014 р.) щодо наближення законодавства України до acquis ЄС, не можна не звертати увагу на позицію ЄС в регулюванні віртуальних активів. А надання Україні Європейською Радою 23.06.2022 статусу країни – кандидата в члени ЄС взагалі перетворило процес транспозиції норм acquis ЄС у внутрішнє законодавство України на масштабне і повсякденне явище української правової дійсності. За наслідками дослідження автор робить висновок, що країнам ЄС ще належить пройти довгий шлях до реальної уніфікації поглядів на юридичний статус криптовалют та межі допустимості їх використання. В свою чергу, Україні, як країні – кандидату в члени ЄС, доведеться у недалекому майбутньому здійснити транспозицію Регламенту МіСА в національне законодавство. Водночас, Україна може запропонувати країнам ЄС власний досвід врегулювання правового статусу цифрових речей (зокрема ст. 1791 ЦК України), як альтернативу, наприклад, концепції «приватних грошей» чи концепції «фінансового активу» при обговоренні уніфікації правового регулювання криптовалют в Європі.