ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗІСТАВНОГО ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ РІЗНИХ МОВ

Abstract

Увага статті зосереджена на описі теоретичних засад зіставного фразеологічного аналізу близько- й віддаленоспоріднених мов. Авторка висловлює міркування про те, що зіставлення фразеологічних одиниць повинно здійснюватися комплексно – шляхом вивчення їхніх складників, а саме: наочно-чуттєвих образів, емоційних, культурних та конотативних компонентів і т.ін. У ході зіставного аналізу виявляються помітні відмінності в різних підходах до розгляду фразеологічного концепту. Подається твердження про те, що фразеологізми відображають багатий досвід людини, вони також зберігають уявлення про світ, притаманний певній нації, її історію та культуру. Авторка доходить висновку про те, що фразеологія є не тільки дзеркалом національної культури, вона є дзеркалом, що відображає особливості системної організації мови. Тому компонентний аналіз є найбільш перспективним методом зіставного вивчення фразеології.