Матеріали міжнародної науково-практичної конференції

Abstract

У статті з’ясовано, що регулятивна роль у розвитку міжнародного туризму належить наднаціональним органам і національним інституціональним структурам. Це свідчить про існування інституційної ієрархії в управлінні та регулюванні міжнародною туристичною діяльністю. На основі проведеного аналізу встановлені пріоритетні напрямки подальшої регулятивної діяльності міжнародних організацій. Виокремлено основні форми співпраці в міжнародному туризмі. Визначено суть двохстороннього та багатостороннього співробітництва. Проаналізовано рівні багатостороннього співробітництва – міжнародного, міждержавного регіонального (транскордонного) і національного. Проведена оцінка світової практики державного регулювання туристичної сфери, зокрема існуючих трьох її основних моделей: саморегуляції, активного державного втручання, координації зусиль приватного та державного секторів. Представлена схема ієрархії органів управління у сфері міжнародного туризму. Запропонований інструментарій регулювання міжнародної туристичної діяльності. Констатовано, що на сьогодні у світі сформована ефективно діюча система органів міжнародного регулювання та співробітництва у сфері туризму.