Бухгалтерські книги середньовіччя (облікові книги та записи знаменитого італійського банку Медічі та інших торгово-банківських компаній)

Abstract

В тезах дається генезис подвійної бухгалтерії на теренах Італії на основі застосування книг Франческо ді Марко Датіні, знаменитого італійського дому Медічі (1395 р.). В період свого найбільшого розквіту банк Медічі мав п’ять відділень в Італії (Мілан, Неаполь, Піза, Рим, Венеція) і три зарубіжних (Авіньйон, Брюгге, Женева). Згодом женевське відділення було переведено в Ліон, і відкрито ще одне відділення в Лондоні. Крім банку, Медічі контролювали три промислових підприємства у Флоренції: дві вовнопрядильні і одну шовкоткацьку майстерні. Кожне відділення не тільки мало свої власні книги, але і вело, як правило, декілька головних книг, які доповнювали одна одну. Ця практика абсолютно не суперечила веденню книг за системою подвійності незалежно від того, застосовувались взаємопов’язані чи контрольні рахунки для з’єднання різних головних книг чи ні. Слід зауважити, що середньовічні баланси не мали систематизованої форми, і статті перераховані в них, в такому ж порядку як вони були подані в головній книзі. Баланси Медічі і Датіні це об’ємні брошури, в яких кошти і зобов’язання перераховуються окремо, як правило, перераховувались першими.