Можливості вдосконалення методів високої езофагогастропластики при лікуванні раку стравоходу

Abstract

При виконанні езофагогастропластики з приводу раку стравоходу високим є ризик розвитку неспроможності анастомозу з шлунковим трансплантатом, який зростає із збільшенням його довжини. Обстежено 148 хворих з раком стравоходу . Виявлено, що частота розвитку неспроможності анастомозу на шиї була достовірно більшою, що, на нашу думку повязано з порушенням кровопостачання дистальної частини шлункового трансплантату при збільшенні його довжини. Запропоновані модифікаційні методи високої езофагогастропластики, які збільшують довжинутрансплантату та відстань, на яку він може бути переміщений, а також методи покращання умов кровопостачання трансплантату та інтраопераційного контролю за цим кровопостачанням. використання таких підходів у 56 хворих дозволило вдвічі знизити частоту неспроможності шлункового трансплантату.Ключові слова: езофагогастроанастомоз, неспроможність