Геміколектомія при обструктивному раку правої половини ободової кишки

Abstract

Мета дослідження. Для покращення результатів лікування хворих на обструктивний рак правих відділів товстої кишки розпрацювати та втілити в клінічну практику інвагінаційний ілео-трансверзоанастомоз. Матеріали та методи. У хірургічному відділенні №2 КНП «Обласна клінічна лікарня ім. Андрія Новака» ЗОР за 2015-2019рр. нами проліковано 94 хворих на обструктивний рак правих відділів товстої кишки. У 39 хворих виконана правобічна геміколектомія з двохрядним ілео-трансверзоанастомозом, у 55 – по безконтактній ізолюючій методиці з інвагінаційним ілео-трансверзоанастомозом у нашій модифікації. Результати дослідження. При використанні двохрядного шва у 2 пацієнтів наступила неспроможність анастомозу. При формуванні інвагінаційного ілео-трансверзоанастомозу ускладнень не було. На контрольній фіброколоноскопії інвагінаційна кукса здухвинної кишки перистальтувала у просвіт поперечно-ободової кишки. На іригоскопії рефлюкс-ентериту не було. Отже, можна стверджувати, що інвагінаційні ілео-трансверзоанастомози переймають на себе функцію ілеоцекального клапану. При визначенні меж резекції товстої кишки важливо враховувати локалізацію її сфінктерів. При формуванні анастомозів будь-яка перепона для пересування кишкового вмісту може призвести до підйому внутрішньокишкового тиску, що може зіграти роль в розвитку неспроможності анастомозу. Інвагінаційний анастомоз може створюватись у будь-якому відділі ободової кишки. Висновки. Запропонований нами інвагінаційний однорядний ілео-трансверзоанастомоз надійно відновлює прохідність кишківника, перешкоджає розвитку рефлюкс-ентериту, простий у виконанні і може бути рекомендованим до практичного використання при обструктивному раку ободової кишки.