Правове регулювання цифровізації як вектора розвитку приватного права на прикладі освітніх відносин

Abstract

Досліджується цифрова трансформація суспільства та пра-вове регулювання інформатизації сфери освіти. Сучасні інформа-ційні та комунікаційні технології є невід’ємним елементом дія-льності кожного підприємства й організації, вони використову-ються в кожній сфері людської діяльності, де освіта не є винят-ком. Інформатизація освіти — це досить складна сучасна тенде-нція, пов’язана з упровадженням в навчально-виховний процес рі-зного роду інформаційних засобів, що працюють на основі мікроп-роцесорів, а також електронної продукції і нових педагогічних те-хнологій, що базуються на використанні інформаційно-комуніка-ційних технологій для навчання. Можна виділити декілька на-прямів цифровізації освіти, кожен з яких вже отримав чи очікує на нормативно-правове регулювання. ІТ-технології займають пе-рвинне місце в освітній реформі, що наразі відбувається в Україні. Сучасне законодавство України, у тому числі рамковий освітній закон, визначили такі напрями цифровізації освітньої сфери: он-лайн-подача документів для вступу в заклад освіти; віднесення інформаційно-комунікаційна компетентності до ключових ком-петентностей; залучення інформаційно-комунікативних техно-логій у навчальний процес у формі активізації дистанційної фо-рми навчання; розширення методології навчання через появу ме-тодів кахут та освітній хакатон; відкритість та загальнодо-ступність інформації про діяльність закладів освіти на вебсай-тах; бенчмаркінг та рейтингування закладів освіти; форму-вання та прозорість державних електронних баз з питань освіти; запровадження електронного документообігу, застосу-вання інформаційно-аналітичної системи «Навчання»; викорис-тання електронного кабінету здобувача освіти та викладача; електронні бібліотечні фонди; боротьба з академічним плагіа-том; онлайн-репозитарій; застосування штучного інтелекту в освіті. Застосування інформаційних технологій може покра-щити рівень освіти та підтримувати рівновагу між залученням досягнень науки і техніки, з одного боку, та людського персоналу — з іншого, до процесу навчання. Інформаційно-комунікаційні те-хнології та застосування штучного інтелекту в недалекому май-бутньому не замінить людину-викладача, але істотно змінить акценти в освітньому процесі.