Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/56732
Назва: Порівняльна характеристика консервативних та хірургічних методів лікування хронічної венозної недостатності
Автори: Попович, Ярослав Михайлович
Корсак, В’ячеслав Васильович
Горленко, Федор Вікторович
Ключові слова: варикозна хвороба, гострий варикотромбофлебіт, посттромботичний синдром, післяопераційний період, хронічна венозна недостатність
Дата публікації: 2023
Видавництво: Науковий вісник УжНУ. Серія Медицина
Бібліографічний опис: Попович Я.М. Порівняльна характеристика консервативних та хірургічних методів лікування хронічної венозної недостатності / Я.М. Попович, В.В. Корсак, Ф.В. Горленко // Науковий вісник УжНУ. Серія Медицина. – 2023. – випуск 2 (68). – С. 107 – 113.
Короткий огляд (реферат): Вступ. Поширеність хронічної венозної недостатності складає 5 – 50%, а трофічні зміни шкіри, включаючи виразки ніг зустрічається у 1 – 5% населення. Перебіг декомпенсованих форм хронічної венозної недостатності характеризується повільним загоєнням та високою частотою рецидиву трофічних виразок, що призводить до стійкої інвалідизації у більш ніж у половини (51,2%) пацієнтів. Питання хірургічного лікування декомпенсованих форм хронічної венозної недостатності до кінця не вирішені та потребують подальшого дослідження. Метою дослідження було порівняти ранні та віддалені результати хірургічного та консервативного лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано результати лікування хронічної венозної недостатності у 929 пацієнтів. Залежно від проведеного лікування пацієнти були поділені на: І А групу – 432 (46,5%) хворих, які оперовані з приводу варикозної хвороби; І B групу – 154 (16,6%) пацієнтів, які оперовані з приводу тромбозу поверхневих вен; І С групу – 131 (14,1%) хворих з посттромботичною хворобою; ІІ групу – 212 (22,8%) пацієнтів, які отримали лише консерватине лікування. Результати дослідження та їх обговорення. Кумуляційний аналіз показав добрі та задовільні результати лікування протягом 3 років спостереження у 86,6%, 89,6%, 86,7% та 18,3% пацієнтів І А, І В, І С та ІІ груп відповідно. Кількісна оцінка результатів лікування засвідчила, що загальний клінічний рахунок до операції у І А, І В та І С групах склав 15,4±2,42; 16,2±2,24 та 14,9±1,63 бали, а після операції – 0,81±0,17; 1,22±0,31 та 1,78±0,26 відповідно. Найменший регрес клінічної симптоматики спостерігали в ІІ групі пацієнтів – з 15,8±2,26 до 5,62±1,78 балів. Висновки. Операційне лікування декомпенсованих форм хронічної венозної недостатності дозволило досягти позитивного результату у 86,6 – 89,6% пацієнтів, проти 18,3% за ізольованого консервативного лікування. За умови хірургічного лікування відсоток прогресування хронічної веноної недостатності вдалося знизити з 44,1% до 1,8 – 16,7%.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/56732
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник УжНУ Серія: Медицина. Випуск 2 (68) 2023
Наукові публікації кафедри хірургічних хвороб

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
med-visnyk.uzhnu.uz.ua_№2(68)_2023.pdf11.22 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.